Державне агентство
відновлення та розвитку
інфраструктури України

» Протидія корупції » Реалізація Плану заходів з протидії корупції (Протидія корупції) » Дотримання антикорупційних обмежень у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області : актуальні питання.

Дотримання антикорупційних обмежень у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області : актуальні питання.

 

Дотримання антикорупційних обмежень у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у кіровоградській області : актуальні питання.

1. Чому це важливо: не формальність, а система довіри

Дотримання антикорупційних обмежень у Службі відновлення — це не просто виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Йдеться про формування середовища, в якому:

рішення приймаються об’єктивно;

ресурси використовуються ефективно;

довіра до державних інституцій не підривається.

Особливо це важливо для Служби відновлення, яка працює з бюджетними коштами, інфраструктурними проєктами та підрядниками — тобто у сфері з підвищеними корупційними ризиками.

 

2. Нормативна основа: як побудована система

Антикорупційна діяльність у Службі не є хаотичною — вона чітко структурована через внутрішні документи.

Ключовий документ — Антикорупційна програма Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області,
затверджена наказом від 01.09.2023 № 47

Це не просто декларація — це практичний інструмент, який:

виначає правила поведінки;

описує ризики;

встановлює механізми контролю. І чітко визначено, що усі працівники зобов’язані безумовно дотримуватися вимог Антикорупційної програми Служби відновлення.

 

Додаткові документи, які формують антикорупційну систему:

Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області, наказ від 10.02.2025 № Н-64

Методологія управління корупційними ризиками, наказ від 04.05.2023 № 21

Кодекс етики та поведінки працівників Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області, наказ від 12.04.2024 № 15

Разом вони створюють не просто правила, а систему управління ризиками.

 

3. Принцип нульової толерантності: що це означає на практиці

У Антикорупційній рограмі прямо закріплено, що Служба:

не допускає жодних проявів корупції та застосовує всі можливі заходи для її запобігання.

Це означає: навіть «дрібні» порушення не ігноруються; не існує «допустимих винятків»; відповідальність настає незалежно від посади.

Іншими словами — правила однакові для всіх.

 

4. Антикорупційні заборони: як вони працюють у реальному житті

Закон і Програма визначають перелік обмежень, але важливо розуміти їх практичний зміст.

 

4.1. Службове становище — не інструмент для вигоди

Формально заборонено використовувати повноваження у власних інтересах.
Але на практиці це означає: не «просувати» знайомих підрядників; не впливати на рішення колег; не створювати переваги для «своїх».

Будь-яке рішення має бути обґрунтованим і прозорим.

4.2. Неправомірна вигода: не тільки гроші

У Програмі чітко визначено, що вигода — це не лише гроші, а й: послуги; пільги; нематеріальні бонуси. Тобто навіть: «допомога» від підрядника, «подяка» у вигляді послуги — уже можуть вважатися порушенням.

4.3. Конфлікт інтересів — найпоширеніша проблема

Це одна з найбільш реальних і частих ситуацій.

Наприклад: родич працює у компанії-підряднику; є особистий інтерес у результаті рішення.

У такому випадку працівник зобов’язаний:

повідомити про конфлікт;

не брати участі у прийнятті рішення

Головне правило:
краще повідомити зайвий раз, ніж приховати, або  пройти повз.

 

4.4. Подарунки та «вдячність»

У діловому середовищі часто виникають «сірі зони»:

сувеніри;

запрошення;

частування.

Але Антикорупційна програма чітко встановлює:

подарунки, що можуть вплинути на рішення — заборонені;

навіть непрямі вигоди — ризик порушення.

4.5. Ресурси — тільки для роботи

Здавалося б очевидно, але на практиці часто порушується: використання службового транспорту; робочого часу; майна.

Будь-яке використання в особистих цілях — це вже порушення

4.6. Інформація — прихований ризик

Конфіденційна інформація — це теж ресурс.

Її не можна: передавати третім особам; використовувати у власних інтересах.

 

5. Де виникають реальні ризики

Антикорупційні норми найбільше «перевіряються» в конкретних ситуаціях.

5.1. Закупівлі

Найбільш ризикована сфера: тиск на тендерні рішення; змова з підрядниками; формальні конкурси.

5.2. Взаємодія з бізнесом

Ризики: неформальні домовленості; «подяки»; залежність від контрагентів.

5.3. Внутрішні рішення

кадрові питання; розподіл ресурсів; прийняття управлінських рішень.

 

6. Як система реально працює (а не тільки на папері)

6.1. Уповноважений з антикорупційної діяльності

Це важлива фігура системи.

Його роль: пояснювати правила; допомагати у складних ситуаціях; контролювати виконання Програми

6.2. Контроль і звітність

Система включає: регулярний моніторинг; оцінку ризиків; аналіз ефективності заходів.

6.3. Повідомлення про порушення

Працівник не просто має право, а зобов’язаний: повідомляти про порушення; інформувати керівництво або уповноваженого

 

7. Роль керівництва: ключовий фактор

Жодна система не працює без керівників.

Саме вони: задають тон поведінки; формують культуру; або, навпаки, її руйнують.

У Антикорупційній програмі це прямо визначено як:

відповідальне лідерство та особистий приклад.

 

8. Відповідальність: неминучість наслідків

Порушення антикорупційних вимог тягне:

дисциплінарну відповідальність;

адміністративну;

кримінальну.

І важливо:
навіть «невелике порушення» може мати серйозні наслідки.

 

9. Підсумовуючи наведене вище:

Антикорупційна система працює лише тоді, коли:

правила не ігноруються;

працівники не бояться повідомляти;

керівництво подає приклад;

кожен усвідомлює особисту відповідальність.

 

Це не про контроль — це про культуру доброчесності.